Зміст
Тимчасовий захист – це спеціальний механізм прихистку в країнах ЄС, який було активовано щодо українців, що втікають від війни Директивою ЄС 2001/55/ЕС. На відміну від статусу міжнародного захисту, тимчасовий захист передбачає більш спрощену і швидку процедуру отримання дозволу на перебування в ЄС аж до 3 років і моментальний доступ до основних прав одразу після отримання цього дозволу – можливість працевлаштування, отримання медичної допомоги, соціальних виплат тощо.
Так як рішення розповсюджується на всі країни ЄС, українці можуть легально перебувати за статусом «тимчасового захисту у будь-якій країні Євросоюзу. Принцип тимчасового захисту передбачає вільний вибір країни, в якій громадянин України бажає скористатися правами тимчасового захисту. Наприклад, громадянин України може заїхати в ЄС через Польщу, однак податися на тимчасовий захист і отримати відповідний дозвіл на перебування у Німеччині. В такому випадку у Польщі або у будь-якій іншій країні в’їзду ви будете перебувати також легально і без подачі на тимчасовий захист, так як між Україною і ЄС діє безвізовий режим на 90 днів для громадян з біометричним паспортом. Навіть у разі відсутності біометричного паспорту, заїхати в ЄС все ще дозволяють з гуманітарних міркувань.
Однак багато наших громадян задаються питанням, чи можна отримати тимчасовий захист в декількох країнах ЄС одночасно. Причин на це може бути декілька – хтось поспішив отримати дозвіл в одній країні і потім вирішив переїхати до іншої, а хтось просто хоче отримати соціальні виплати від декількох країн.
Однак принцип такого прихистку передбачає отримання дозволу на перебування і пов’язаних з ним прав тільки в одній країні. Єврокомісія з цього приводу пише: «громадяни України, як подорожуючі згідно безвізового режиму, мають право вільно пересуватися в межах Європейського Союзу після в’їзду на його територію протягом 90 днів. На цій основі ви можете вибрати державу-член, у якій ви хочете користуватися правами на тимчасовий захист, і приєднатися до своєї родини та друзів у державі-члені, де вони перебувають. Після того, як держава-член надала вам тимчасовий захист, ви все ще маєте право подорожувати в межах Європейського Союзу до 90 днів протягом 180-денного періоду, але користатися правами, отриманими від тимчасового захисту, ви зможете лише в державі-члені, який надав вам дозвіл на проживання. Однак інша держава-член, на дискреційній основі, також може вирішити видати вам інший дозвіл на проживання. Директива про тимчасовий захист діє у всіх країнах-членах ЄС, крім Данії. Вона не застосовується в інших країнах Шенгенської зони (в Швейцарії, Норвегії, Ліхтенштейнв, Ісландії)».
Отже, все, що ЄС стовідсотково гарантує, це надання тимчасового захисту в одній з країн-членів на вибір українців. Проте ЄС і не забороняє надання тимчасового захисту громадянам України в другий раз, якщо в одній з країн-членів Євросоюзу його вже було надано. І не дивно, адже ЄС цього заборонити не може - на ділі тимчасовий захист є по факту дозволом на перебування, яке видає кожна окрема країна, а не Союз. Це значить, що рішення про надання «другого» тимчасового захисту залишається за країною, до якої ви звернетесь. Як сказано в заяві Єврокомісії, це може відбуватись на дискреційній, тобто індивідуальній основі.
Тому, якщо ви вже отримали тимчасовий захист в одній з країн ЄС і бажаєте ще раз отримати його в іншій – рекомендуємо звертатися до посольств країни, в яку прямуєте, у країні вашого перебування. Наприклад, якщо ви отримали тимчасовий захист у Польщі, але хочете отримати ще і в Німеччині – зверніться в Посольство Німеччині у Польщі за роз’ясненням. У випадку відмови, ви все ще зможете поїхати в ту ж умовну Німеччину, але матимете право на перебування впродовж 90 днів в рамках безвізу і не зможете претендувати на права, передбачені тимчасовим захистом.
Рекомендовані статті
2 хв
Війна2 хв
Біженцям2 хв
Біженцям