На українському ринку праці є дуже серйозний дефіцит кадрів, при цьому підприємці крім очевидного браку персоналу відчувають й інші проблеми. Дізнайтеся, яких працівників наразі критично не вистачає та з чим пов’язані такі тенденції

Замовляйте фірмовий мерч Visit Ukraine та підтримуйте Україну (доставка по всьому світу)

КУПИТИ

Європейська Бізнес Асоціація в партнерстві з експерткою з аналітики ринку праці  Тетяною Пашкіною, провели дослідження та з’ясували основні тенденції ринку праці у воєнний час. Чому три чверті  бізнесів відчувають дефіцит працівників та які ще проблеми бачать підприємці – розповідаємо далі у матеріалі.

Як змінився ринок праці в Україні від початку війни читайте у цій статті.

Також ми розповідали у яких країнах ЄС найбільше працевлаштованих українців

Дефіцит кадрів в Україні: скільки компаній його відчувають та кого вони шукають?

Згідно з результатами опитування, 74% бізнесів відчувають дефіцит кадрів. При цьому 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіциту кадрів взагалі. Зауважується, що цей показник значно підвищився порівняно з попереднім періодом (55% восени 2023 року).

HR спільнота розповіла, які вакансії наразі закрити найскладніше. Серед таких наразі:

– менеджери середньої та вищої ланки (директори, керівники);

– спеціалісти вузького профілю;

– спеціалісти зі знанням англійської мови;

– маркетологи, ІТ фахівці, HR, секретарі, менеджери з продажу;

– юристи, адвокати, аудитори, фінансисти, логісти, бізнес-аналітики, менеджери ЗЕД та митні брокери;

– інженери, хіміки, фармацевти, агрономи та мікробіологи;

– слюсарі та механіки;

– виробничий та обслуговуючий персонал, а також робітники магазинів (кухарі, пекарі та піцейоло).

Visit Ukraine у соцмережах: Telegram | YouTube | Instagram | Facebook | Twitter | TikTok

Які ще проблеми зараз є на ринку праці в Україні?

На думку респондентів, головними проблемами українського ринку праці є:

– дефіцит талантів;

– мобілізація;

– бажання працювати відділено;

– відтік кваліфікованих кадрів та виїзд студентів на навчання за кордон;

– вигорання і втома співробітників;

– неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+;

– низький рівень інклюзивності, мало ініціатив щодо залучення ветеранів і людей з інвалідністю;

– відсутність стратегічного управління демографічними процесами;

– перерозподіл робочих сил всередині країни (концентрація кандидатів в більш безпечних регіонах);

– український бізнес продовжує працювати в “сірому” або “чорному” полі, що не дуже приваблює повернення населення, яке виїхало;

– брак фахівців зі знанням англійської мови;

– офіційне працевлаштування військовозобов’язаних (через ризик бути мобілізованим);

– диспропорції між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу.

Нагадаємо! Верховною Радою був схвалений законопроєкт №11084 про так званий клуб білого бізнесу. Читайте, які привілеї пропонує запровадити влада та кого з платників податків планують включати до переліку у нашому попередньому матеріалі.