Чому скіфське золото важливе для світової культурної спадщини та України зокрема?
21 червня 1971 року у скіфському кургані Товста могила було знайдено унікальну царську прикрасу – Золоту пектораль. Дізнайтеся чому у світі й досі триває боротьба за скіфське золото та чому перемога у суді важлива для України
У середині червня Україна відзначає річницю знахідки унікального артефакту – Золотої пекторалі. Ця нагрудна прикраса скіфського царя не тільки є історично-культурною спадщиною країни, але й носить у собі священний та духовний зміст для українського народу. Сьогодні ювелірна прикраса зберігається у Скарбниці Національного музею історії України у Києві та належить до Історичного фонду дорогоцінних металів та каміння держави.
Символічно й те, що знахідка даного артефакту приховувалась аж до того часу, поки керівник археологічної експедиції Борис Мозолевський не привіз пектораль у Київ. Він віз прикрасу з Дніпропетровської області на собі, під товстою тілогрійкою, і все заради того, аби приховати артефакт від московської радянської влади.
Втім, Золота пектораль – це не єдиний археологічний скарб скіфської доби, який має сакральне значення для України. І головною подією останнього місяця для культурної спадщини держави стало остаточне рішення Нідерландського суду про повернення кримських скарбів в Україну. Зазначимо, що доля скіфського золота вирішувалась протягом 9 років.
Що таке кримські скарби та чому Україна боролася за скіфське золото у суді?
Початок цієї історії датується 2013 роком, коли з експонатів Київського Музею історичних цінностей та ще 4-х музеїв, розташованих у Криму, була сформована колекція для Європейської виставки “Крим – золото і таємниці Чорного моря”. Колекція нараховувала 584 експонати (понад 2 тисячі предметів), загальна вартість яких оцінювалася приблизно у 1 мільйон євро.
Так, у липні 2013 року кримські скарби виїхали у Європу, і першим пунктом призначення колекції був Рейнський крайовий музей у Німеччині. Саме там скіфське золото зустріло українську революцію гідності, і на початку 2014 року, згідно попередньо укладеного договору, колекцію перевезли в Амстердам. Виставка у музеї Алларда Пірсона мала проходити до кінця серпня 2014 року.
Тож, поки кримські скарби демонстрували у Нідерландах, росія незаконно захопила та анексувала півострів, куди, попередньо, й мала повернутися значна частина колекції. Ба більше, вже у березні 2014 року рф заявила про наміри вивезти до Ермітажу українські експонати, що залишились у музеях Криму. Тож, Україна почала заочний процес передачі кримських експонатів у розпорядження міністерства культури України, щоб запобігати викраденню культурної спадщини держави.
Visit Ukraine у соцмережах: Telegram | YouTube | Instagram | Facebook | Twitter | TikTok
Амстердам також був занепокоєний ситуацією яка склалася, адже за умовами договору експонати мали повернутися безпосередньо у музеї, з яких вони приїхали, але Крим вже був анексований росією, а документально, колекція належала Україні.
Втім самостійно розв'язати це питання Нідерландський музей не міг, а тому у серпні 2014 року випустив пресреліз, у якому йшлося про те, що він не може прийняти вимоги щодо повернення експонатів ні від музеїв Криму, ні від Києва, адже передача колекції будь-якій зі сторін призведе до конфлікту, що ставить під загрозу музей Алларда Пірсона. А тому питання повернення скіфського золота було передано до суду.
Судовий процес та перемога у справі кримських скарбів
Очевидно, що для України питання повернення колекції було принциповим та безвинятковим, адже її експонати – це історично-культурна спадщина українського народу та держави. Більш того, росія навіть у залі суду не соромилася використовувати путінські наративи про те, що Крим, мовляв, був подарований Україні Хрущовим, а тому вона не має жодного морального права на володіння колекцією.
Більше про міфи, які просуває влада рф про історію та культуру України ми писали тут.
А тому остаточне рішення, про повернення кримських скарбів Києву, про яке оголосила найвища судова інстанція Нідерландів 9 червня 2023 року, стало знаковим та навіть символічним для України. Адже росія протягом багатьох століть намагалася придушити українську ідентичність та знищити не тільки її культурну спадщину, але й самих українців, як націю.
І сьогодні рф продовжує втілювати свої імперські амбіції через жахливі теракти, вбивства мирних людей і незаконне вивезення українських дітей, яке до речі визнали геноцидом у світі, та фактичне викрадення культурної спадщини України.
Тож ми вважаємо, що світ має сумісними зусиллями зробити усе для того, щоб позбутися росії, адже країна-терорист не вбачає жодної цінності у людських життях та становить загрозу для міжнародної безпеки.
Нагадаємо! Теракт на Каховській ГЕС поставив під загрозу існування десятки культурних, археологічних та історичних пам’яток, а також заповідних об'єктів України. Читайте більше про те, які національні цінності знищила росія підривом дамби у нашому попередньому матеріалі.
Фото: Allard Pierson Museum
Вас може зацікавити:
Visit Ukraine Donation – зробіть добру справу та важливий внесок в Перемогу України;
Visit Ukraine Tours – найбільша онлайн-база з турів Україною на будь-який смак;
Visit Ukraine Merch – обирайте патріотичний одяг та аксесуари з доставкою по всьому світу;
Visit Ukraine News – оперативно дізнавайтесь важливі новини та оновлення у нашому Telegram-каналі;
Cooperation – співпраця та рекламні інтеграції з проектами Visit Ukraine та Visit World.
Рекомендовані статті
3 хв
КультураПопуляризація України: українські бренди, які працюють з етнотематикою
Повернення до народних традицій, віднедавна стало новим етапом в українській індустрії моди. Дізнайтеся, як сучасні бренди переосмислюють культурну спадщину та зберігають українські традиції у своїх колекціях
18 чер. 2023
Детальніше3 хв
ПопулярнеПровалений курортний сезон у Криму: чому пляжі та готелі півострова пусті
Деякі кримські готелі навіть не відкрились через відсутність бронювань, а на пляжах майже немає людей. Дізнайтеся більше про те, що відбувається у Криму та чому курортний сезон на півострові так і не почався
19 чер. 2023
Детальніше3 хв
ПодіїЧому світ допустив ядерний шантаж та яку функцію виконує Рада безпеки ООН?
19 червня – день, коли Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію про гарантії безпеки держав, які не мають ядерної зброї. Дізнайтеся, що мала гарантувати дана резолюція, та як сьогодні росія нехтує міжнародним правом та інституціями
19 чер. 2023
Детальніше2 хв
Шлях до ПеремогиЯке ставлення українців до Верховної Ради та президента: результати опитування
Влада під час воєнного стану відіграє чи не найважливішу роль у стабілізації економічного та політичного становища в країні. Дізнайтеся, як українці ставляться до чинної ВР, президента України та який відсоток населення прагне до змін після перемоги
20 чер. 2023
Детальніше