Як повернути дитину з-за кордону, якщо один із батьків вивіз її без згоди іншого?

Війна
Біженцям
Україна

Поділитись:

Як повернути дитину з-за кордону, якщо один із батьків вивіз її без згоди іншого?

Ми створюємо матеріали та працюємо 24/7 завдяки вашій підтримці
Ми створюємо матеріали та працюємо 24/7 завдяки вашій підтримці
ДОПОМОГТИ


Дізнавшись про те, що ваш чоловік або дружина вивезли дитину за кордон, ви не знаєте, де саме перебуває ваш син чи донька чи обмежені в спілкуванні з ним/нею, не слід піддаватися паніці.


Алгоритм дій 

1) Запишіть дані людини, від якої ви дізналися про незаконне вивезення дитини: ПІБ, контактний номер телефону, фізичну та електронну адреси.

Перш ніж переходити до активних дій, потрібно зібрати всю інформацію про незаконне вивезення неповнолітньої особи та обставини, за яких воно відбулося. Для цього з’єднайтеся з усіма, хто може володіти необхідною інформацією: вчителями або вихователями, тренерами, репетиторами, друзями, родичами, однокласниками. Всі отримані дані необхідно одразу записувати. Це допоможе не загубити важливі деталі через стрес та встановити хронологію.


2) Зверніться до Державної прикордонної служби з запитанням, чи перетинала ваша дитина український кордон. Якщо так, то з ким та за якими документами.

Залишити звернення в електронному форматі можна за посиланням.

Додайте до звернення копію власного паспорта та свідоцтва про народження дитини. Якщо у дитини на телефоні було активовано функцію, що дозволяє встановити місцеположення, зверніться до оператора мобільного зв’язку.


3) Подайте в Міністерство юстиції заяву:

    • Про повернення неповнолітнього;

    • Про забезпечення реалізації права доступу до дитини, яка знаходиться на території іншої країни.

Можна звертатися з двома заявами одночасно. Відповідно до порядку виконання конвенції про цивільноправові аспекти міжнародного викрадення дітей, мін’юст відповідає за допомогу в поверненні дитини, вивезеної за кордон без згоди одного з батьків.


Отримавши заяву, Міністерство юстиції звертається до уповноважених органів України та інших держав з проханням про допомогу у виявленні місця перебування неповнолітньої особи та сприянні її добровільному поверненні на батьківщину.

Крім того, Мін’юст повідомляє заявнику про всі проміжні результати процесу повернення чи реалізації права доступу.


На яких підставах заяву можуть не прийняти?


    1. Між Україною та державою, до якої було переміщено дитину, не діє конвенція;

    2. Вивезення відбулося раніше, ніж документ почав діяти між Україною та країною, в якій перебуває дитина;

    3. Заява необґрунтована;

    4. Дитині виповнилося шістнадцять років.


Заява розглядається лише в тому випадку, якщо вона обґрунтована з точки зору всіх положень конвенції. У неї має міститися вся необхідна інформація.

Ще одна обов’язкова умова – наявність пакета документів за протоколом. У разі дотримання всіх правил міністерство юстиції надсилає заяву з супровідними паперами до центрального органу іноземної держави з метою встановлення місця перебування дитини за кордоном. Ідеальний сценарій – розв’язок питання мирним шляхом. Якщо це неможливо, Мін’юст сприяє ініціації судового процесу.


Важливо! Якщо суд приймає позитивне рішення, воно буде направлено до країни, в якій перебуває дитина. Закордонні суди та державні органи сприятимуть поверненню неповнолітнього на постійне місце проживання чи реалізації права на доступ для заявника.


Порядок розгляду заяв центральними органами, компетенція інших інституцій, наявність системи безоплатної правової та медіаційної допомоги для сімей регулюється внутрішнім законодавством. З усією необхідною інформацією можна ознайомитися у розділі «CHILD_ABDUCTION» на сайті.


Для судових органів важливий термін проживання дитини в іншій державі. Якщо неповнолітній прожив за кордоном понад рік, адаптувався, набув сталі соціальні зв’язки та захоплення, у поверненні на територію України можуть відмовити. 


Правові особливості вивезення дітей


У воєнний час нотаріально засвідчена згода від іншого з батьків не є обов’язковою.

Дитину може супроводжувати один з батьків або опікунів, вітчим, мачуха, дідусь, бабуся, дорослий брат чи сестра. На руках у дорослого мають бути документи, що підтверджують родинні зв’язки: свідоцтво про народження, шлюб тощо.

Якщо справа розглядатиметься в судовому порядку, враховуватиметься поточна ситуація в регіоні проживання дитини в Україні. Якщо є ймовірність завдати їй фізичної чи психологічної шкоди, у поверненні на постійне місце проживання можуть відмовити. 

Увага! З питаннями та ситуаціями щодо захисту безпеки, життя та прав дитини ви можете отримати консультацію на державному порталі розшуку дітей “Діти війни” або звернутися до Консультаційного центру Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8 або за номерами телефону: 0800-50-17-20 (безкоштовно в межах України), 044-253-75-89 (для дзвінків із-за кордону).

Нагадаємо, Visit Ukraine надає цілодобові юридичні консультації партнерів для всіх користувачів. Кваліфікована допомога юриста дозволить швидко знайти відповіді на конкретні запитання і мати впевненість в актуальності інформації. Оформлення послуги доступне за посиланням