Ми поспілкувались з нашими іноземними туристами, які відвідали Україну під час війни. Дізнайтеся, що спонукає іноземців подорожувати Україною у воєнний час, які міста вони обирають найчастіше та що запам'ятовується та вражає їх найбільше

Якщо ви цінуєте проект Visit Ukraine та нашу допомогу, ви можете підтримати роботу команди

ЗАДОНАТИТИ

Попри загальне зменшення кількості іноземців у порівнянні з тими, які перетинали кордон України до повномасштабного вторгнення росії, з літа 2022 року спостерігається тенденція до збільшення кількості перетинів українського кордону громадянами іноземних країн з перевагою на в’їзд в Україну. Про це Visit Ukraine розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. Детальніше про те, як змінилася динаміка перетину українського кордону іноземцями читайте в нашому попередньому матеріалі.

Тож ми вирішили запитати у наших  іноземних туристів, які відвідали Україну під час повномасштабного вторгнення, що саме спонукає їх до подорожі у такий непростий для країни час та які враження залишає мандрівка в країну, що змушена протистояти російській агресії. 

Чому іноземні туристи їдуть в Україну попри загрози, які може нести російське вторгнення?

Першою у нашому опитуванні взяла участь Liene із Латвії, яка не тільки наважилась приїхати в країну під час війни, але й зробила вагомий внесок у перемогу України, організовуючи збори коштів для підтримки українців. Крім цього, чоловік Liene наразі пише книгу про події в України, а вона допомагає йому зі збором матеріалів, відвідуючи різні регіони країни, де залиши “слід” російські загарбники.

[ред: інтерв'ю перекладено з англійської]

— Чому ви вирішили приїхати в Україну, що саме вас зацікавило або спонукало до подорожі?

Я соціальний мандрівник. Мене не цікавлять музеї, лежання на пляжі чи лазіння по горах. Мені подобається подорожувати туди, де життя людей чимось відрізняється від того, до якого я звикла. Я досить довго працювала без відпочинку і почала відчувати потребу кудись поїхати. І я почала думати — куди? — Рішення було миттєвим — Україна. 

Мені хочеться їздити потягами, спілкуватися з людьми. І чому я маю витрачати свої гроші деінде, якщо я можу підтримати Україну — коли, я думаю, не так багато туристів туди їздить. А ще хотілося проявити солідарність — Латвія з вами, народ!

— Ваш перший візит в Україну відбувся під час війни, чи ви бували тут раніше? Якщо подорожували не вперше, як відчуваються зміни (мирний час/воєнний стан)?

Це була моя перша поїздка під час війни. Але колись давно я була на Прикарпатті.

— Чи доводилось вам спілкуватися з українцями під час подорожі? Якщо так, як би ви описали їх? Та які міста України ви відвідали, чому вибір пав саме на них?

Я спілкувалась лише з українцями, бо подорожувала сама. В Україні я не зустріла жодного іноземця. У Львові та Києві я жила у хостелах. Всі інші, крім мене, в хостелах були українці. Вдень всі йшли на роботу, але вечори ми проводили разом — спілкувалися, дивилися новини, сміялися над новими українськими жартами (знаменитий український гумор)), і плакали над поганими новинами. А іноді я готувала велику каструлю тушкованого м'яса для всіх — адже так приємно повертатися з роботи і мати готову домашню їжу. 

У Харкові я винаймала невелику кімнату. Власник був дуже радий туристу — сказав, що відчуває ностальгію. Він був дуже добрим до мене і возив мене по Харкову на своїй машині. Я також побачила жах у Салтівському районі Харкова. І останнім містом, куди я поїхала, були Суми. Там я зупинилась у друзів, з якими познайомилась в київському хостелі. 

Львів, Київ, Харків були заплановані, Суми були додатковими [ред: пунктом призначення під час подорожі]. А ще дуже милий український солдат Міша разом з Visit Ukraine відвіз мене в сателітні містечка Києва — Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку та Романівку. І це зовсім інший досвід, коли бачиш це на власні очі, ніж через екран телевізора в новинах.

Українці — дуже гарні люди. Дуже сильні, дуже патріотичні, з чудовим почуттям гумору та емпатії. Дуже добрі, дуже дружелюбні, дуже чуйні. З ким би я не говорила — всі хотіли якнайшвидше потрапити до ЄС. 

Найсмішніше, що іноді мені говорили — тепер я дійсно відчуваю, що розмовляю зі справжнім європейцем — я завжди відповідала, що я відчуваю те ж саме про вас — ви європейці. Я ніколи не питала, чим відрізняється європеєць від неєвропейця (хоча одного разу я отримала відповідь, не питаючи). Ми ходили за продуктами з подругою з хостела, і на касі я дістала зі своєї поясної сумки полотняну сумку для покупок — і моя подруга сказала — ось що я розумію! — це ж ЄС! )))

— Опишіть свої враження від України, українських міст та сервісу. Що запам’яталося або вразило найбільше?

Коли мене розбудили в мікроавтобусі при перетині кордону України з Польщею, я озирнулася навколо — і так, ви дійсно відчуваєте, що в'їжджаєте в зону бойових дій. На кордоні було багато конвоїв з людською допомогою, конвої машин кольору хакі, які, напевно, були передані армії. 

Крім цього, зранку, коли ми приїхали до Львова — скрізь були солдати, також з великими рюкзаками, які, мабуть, їхали на фронт, а місцеві жителі вітали їх відомим воєнним вигуком — Слава Україні! — Героям слава! 

Кожне місто, в якому я побувала, було різним, але всі вони красиві. І напрочуд чисті навіть під час війни. Перші сирени я почула у Києві. Це було вдень, я сиділа на терасі в кафе. Я озирнулась, думаючи, що робити — українці нічого не робили. І я подумала — вони краще знають, коли прийшов час тікати. Тому я також нічого не зробила.

Обслуговування завжди було гарним і ввічливим. Українська їжа дуже смачна, а для іноземців не так вже й дорого їсти у закладах. Одне, що мені запам'яталося, це те, що ніхто в жодній сфері обслуговування не розмовляє російською. Не всі знають англійську, і на початку я намагалася говорити російською (тому що я теж нею володію). І я отримала гарну пораду від таксиста — завжди... завжди, коли ви говорите російською, перше, що ви повинні сказати, це те, що ви латиш з Латвії. Інакше ви заплатите вдвічі більше або навіть не будете обслуговуватися. Пізніше я дізналась, що в Україні заборонено законом використовувати російську мову у сфері послуг/громадських місцях. Молодець, Україно! Латвія лише повільно рухається до цього.

Visit Ukraine у соцмережах: Telegram | YouTube | Instagram | Facebook | Twitter | TikTok

— Які рекомендації ви б дали тим, хто тільки планує подорож в Україну? Можливо, яке місто краще обрати, або що взяти з собою, до чого підготуватися?

Звичайно, я рекомендую обирати відносно безпечні міста. Але все це, звичайно, дуже непередбачувано. Поговоріть з місцевими жителями — вони завжди будуть знати ситуацію краще за вас. У кожному місті мені давали контакти когось у наступному місті, куди я приїжджала — тому що завжди у когось в хостелі були родичі або друзі. Контакти давали "про всяк випадок".

Якщо ви не подорожуєте власним автомобілем, або навіть якщо він у вас є, я рекомендую взяти з собою компактний спальний мішок (у мене був матрац і подушка). Звичайно, ви не будете спати на вулиці, але, по-перше, дорога поїздом довга, дорога автобусом також довга — і спати значно краще, вкрившись чимось теплим. По-друге, ніколи не знаєш — може статися така ситуація, що доведеться залишитися на деякий час у сховищі [ред: бомбосховище або укриття]. 

У мене також були тоненькі, але дуже теплі термотопи. Вони не займають багато місця в сумці, але зігрівають. У Харкові я спала в них (хоча було вже майже літо), тому що в кімнаті не було опалення всю зиму. Ніколи не знаєш, що може статися. Також у мене була велика термочашка. У Києві ми часто залишалися без електрики, але в мене завжди був готовий чай у чашці. 

Ручний ліхтарик і налобний. Краще обидва. Один — всередині [ред: для використання вдома], якщо треба мати вільні руки, щоб щось робити, інший — зовні, якщо виходиш на вулицю після настання темряви (в Сумах на вулицях була повна темрява. Абсолютно. З міркувань безпеки — місто знаходиться дуже близько до кордону з росією). Місцеві, звичайно, звикли до цього, але я без ліхтарика не могла і кроку ступити. 

Павербанк. Аптечка. "Візитка туриста" в тримачі, яку можна постійно носити з собою — ім'я, адреса, телефон родичів або когось із близьких, група крові. А ще у мене була карта старого зразка — люблю бачити свою подорож на столі, а не тільки в телефоні чи комп'ютері))

— Чи відвідали б ви Україну знову? І чи можете рекомендувати подорож в Україну іншим?

Так, я планую відвідати Україну знову, і, можливо, навіть зовсім скоро.

Рекомендувати іншим. Це складно, тому що деякі люди зляться, коли рекомендуєш відвідати Україну — зону бойових дій. Але я рекомендую. Це була подорож мого життя. Дуже, дуже емоційна. І я дійсно вважаю, що відвідування України в ці важкі для України часи — це солідарність з українцями. Щоб ви, хто бореться за всіх нас, не залишилися на самоті, а всі інші, хто просто втомився і ситий по горло війною, жили щасливо. Ні, ми всі повинні бути з вами.

— Чи задоволені ви супроводом менеджерів Visit Ukraine? Що б хотіли змінити, або чого вам не вистачало?

Я нічого не пропустила, і Visit Ukraine насправді перевершили мої сподівання. З Visit Ukraine не було ніяких формальностей — доброзичливі, веселі, корисні протягом усього часу, який я провела в Україні, і до, і після. І великі, великі патріоти України.

Дякую вам! Слава Україні!

В які міста України іноземці їдуть найчастіше: аналітика продажів VU

Найвідвідуванішими місцями України серед іноземців за версією Visit Ukraine є Київ, Львів, Одеса та Карпати. І це не дивно, адже більшість туристів приїздять в Україну вперше, і їх головна мета – “торкнутися” до культурної та історичної душі України, відчути атмосферу про яку так багато говорять за кордоном та побачити на власні очі неповторні українські пейзажі.

Зазвичай, ми рекомендуємо тури відштовхуючись від побажань, уподобань та запитів наших туристів, але якби нас попросили дати загальну рекомендацію для тих, хто не може визначитись куди саме хоче поїхати в Україну вона б виглядала так:

Столиця України – Київ

Побачити українську столицю першою – найкращий варіант для тих, хто ніколи раніше не бував в Україні. І розкрити справжній характер Києва вам допоможуть екскурсія по стародавній частині міста або тур непереможним містом-героєм, який найкраще відобразить багатогранність та атмосферу української столиці.

Великі міста України обов’язкові для відвідування

Якщо ви вже бували в столиці і не знаєте куди поїхати далі, або ж просто хочете почати з чогось менш очевидного – відправляйтесь в Одесу або Львів. Ці дві українських перлини уособлюють автентичність, особливу атмосферу, гумор та гостинність України. Оглядова екскурсія Одесою разом з Visit Ukraine – це не банальні “подивіться праворуч, подивіться ліворуч”, з нами ви познайомитесь зі справжнім одеським колоритом та багатогранністю цього міста.

А відчути чарівну львівську атмосферу можна відправившись в індивідуальну екскурсію по храмах міста, або обравши тур романтичним та трохи таємничим вечірнім Львовом. 

Душа української природи – Карпати

А для тих, хто віддає перевагу активному відпочинку за межами міста та природним пейзажам замість культурних пам’яток, ми рекомендуємо відправитись у тур українськими Карпатами. Ідеальним варіантом стане сходження на Говерлу, або підйом на гору Маковиця стежками Довбуша, які захоплюють не тільки неймовірними пейзажами, але й цікавою історією цієї місцини.

Обирайте тури по Україні на свій смак, а ми зробимо усе для того, аби ваша мандрівка стала по-справжньому захопливою та унікальною!

Відповіді на найпоширеніші запитання іноземних туристів про подорож в Україну читайте в нашому інтерв’ю з проджект менеджером напрямку “Тури” Ганною Хмельницькою.

Вас може зацікавити:

Visit Ukraine Donation – зробіть добру справу та важливий внесок в Перемогу України;

Visit Ukraine Legal advice - комплексний юридичний супровід з питань в'їзду в Україну;

Visit Ukraine Tours – найбільша онлайн-база з турів Україною на будь-який смак;

Visit Ukraine Merch – обирайте патріотичний одяг та аксесуари з доставкою по всьому світу;

Visit Ukraine News – оперативно дізнавайтесь важливі новини та оновлення у нашому Telegram-каналі;

Cooperation – співпраця та рекламні інтеграції з проектами Visit Ukraine та Visit World.