Більше 150 років тому Микола Гоголь, що народився на Полтавщині, написав свій найвідоміший твір “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Наразі Диканька – популярний туристичний маршрут, куди варто помандрувати саме взимку, щоб відчути ту стародавню, “гоголівську” атмосферу. Дізнайтеся все про історію, традиції, маршрути та атмосферу Диканьки у матеріалі Visit Ukraine

Диканьку прославив Микола Гоголь. Про це знає, напевно, кожен, хто шукав різдвяні фільми чи книги. Однак селище міського типу (таким воно є з 1997 року) відоме не тільки цим. За весь період свого існування Диканька була свідком безлічі історичних подій. Наразі вона занесена до Списку історичних населених місць України. У самій Диканьці є кільк пам’ятних місць, які повинен відвідати кожен, особливо у різдвяні свята, коли тут оживає “гоголівський” дух, а за ним – традиції, звичаї, вертеп, могутній дідух, а також… нечиста сила, яка, за версією Гоголя, тут зовсім вже розігралася. Про ці та інші надзвичайні особливості Диканьки – у матеріалі на порталі Visit Ukraine.

Чому саме Диканька?

Існує кілька версій походження назви селища Диканька. За першою з них, прізвище Дикань мав перший чоловік, що колись тут оселився. Він започаткував хутір, що розрісся в сучасне селище міського типу. До речі, на користь цієї легенди говорить і те, що тут дуже багато людей з різними варіаціями такого прізвища.

Історик В. Кривошея повідомляє, що цим першим поселенцем був козак Диканенко. Дослідник у твердженнях спирається на історичні документи.

Павло Загребельний висвітлив народницько-поетичну версію: на цій території колись було дуже багато густих лісів, що їх називали “дикими” через непрохідні хащі. А ще тут водилися кабани, яких місцеві називали “дики”.

Інші ж історики (наприклад, В. Жук) розповідають, що назва “Дикань” походить від тюркського “декхан” – “землероб”. У 15 ст. ці землі дісталися татараському мурзі (управителю), тож сплутування української й тюркської мов було дуже ймовірним.

Трішки цікавих історичних фактів про Диканьку

1. Перші поселенці тут були ще за доби бронзи.

2. Точну дату першого поселення історики так і не виявили.

3. Перша літописна згадка – 1658 рік: саме тоді біля Диканьки відбувся бій між загонами полтавського полковника Мартина Пушкаря та гетьмана Івана Виговського.

4. До 1602 року в лісових хащах біля Диканьки існував печерний скит (відокремлене помешкання для ченців) – підземне містечко з 8 печер.

5. Неподалік Диканьки народився Іван Брюховецький – гетьман Лівобережної України з 1663 по 1668 роки.

6. У 17 ст. у Диканьці жив і працював відомий козацький літописець Самійло Величко.

7. У Диканьці свого часу жили й працювали державний діяч Василь Кочубей, бджоляр-винахідних Микола Вітвицький, письменник Олекса Діхтяр, музикант Тимофій Мороховець, педагог-науковець Юхим Воронянський, художник Леонід Ільченко та багато інших.

Що можна побачити у Диканьці?

Палац Кочубеїв

Розкішний маєток Кочубеїв з’явився тут наприкінці 18 століття. Початковий його варіант передбачав композицію з головного корпуса та двох флігелів, що з’єднувалися між собою. У 1810 році палац було перебудовано в новому стилі: 100 кімнат, вишукані мармурові скульптури, оранжерея та каплиця в центрі двору.

Внаслідок революції 1917 року палац занепав. Наразі він виглядає як звичайний сільський город, збереглися лише залишки парку – у досить занедбаному вигляді.

Свято-Миколаївська церква

До 1684 року церква тут була дерев’яна, однак уже до 1797 року за ініціативи Віктора Кочубея збудували мурований храм. Архітектором став Микола Львов.

Особливо вражає тут акустика – її створює система подвійного купола. Тут ви зможете спуститися до усипальниці родини Кочубеїв, помолитися до чудотворної ікони Св. Миколая, а також побачити справжню реліквію – вітряк позаминулого століття.

Нині (з 1992 року) це діючий православний храм.

Тріумфальна арка

Тріумфальна арка побудована у 1820 році – це єдина пам’ятка України, присвячена перемозі над Наполеоном. За часів Віктора Кочубея це був парадний в’їзд до палацу, що розташовувався у лісі.

Капітальну реставрацію зробили в 2008 році, однак, на жаль, деякі елементи не збереглися.

Зразками для української тріумфальної арки стали римські аналоги. Зп неофіційною версією, архітектором був Луїджі Руска.

Свято-Троїцька церква

Саме цю церкву, побудовану у 1780 році, описував у своїх творах Микола Гоголь. Вона сподобається поціновувачам стилю бароко та локальних фортифікацій – саме під нею були зроблені ходи, щоб ними тікати від татарських загарбників.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Що ще можна відвідати в Диканьці?

– Дуби-велетні, що старші ледь не за саму Диканьку – їм уже кілька століть;

– Парасоцьке урочище;

– Бузковий гай – насаджений у 19 ст.

Яка ж Диканька на Різдво?

Надзвичайно популярною Диканька стала стараннями уродженця Полтавщини Миколи Гоголя. Його твір “Вечори на хуторі біля Диканьки” облетів увесь світ, перекладений десятками мовами та перевиданий десятки разів. Чи не найвідомішим твором є “Ніч перед Різдвом”. Солоха, чорт, піп, козак Вакула – ми знаємо їх з дитинства.

Диканька перед Різдвом – це світ давніх українських традицій, вертепу та обрядових дійств. А Солох тут – видимо-невидимо. Ледь не на кожній вулиці щось та вказує на неперевершений “гоголівський” почерк. Завітайте до Диканьки на Різдво – враження незабутні.

Як дістатися до Диканьки?

З будь-якого міста України ви повинні прямувати до Полтави. Тут транспортний вузол, тож можна дістатися автобусом, потягом або автотрасою М 03 “Київ-Харків”.

З Полтави до Диканьки курсують регулярні автобуси. Перший відправляється о 5:55 ранку, а останній – о 18:30 вечора.

Придбати квитки на всі види транспорту можна за посиланням.

Фото: Ukr-Day

Для того, щоб ваша подорож була вдалою, довірте її організацію спеціалістам (Telegram | WhatsApp). Не витрачайте час на пошуки кваліфікованого гіда, бронювання квитків, пошук готелю та оформлення страхування. Спеціалісти Visit Ukraine зроблять це швидко, якісно та з максимальним комфортом для вас.

Більше турів на порталі Visit Ukraine.