28 червня в Україні відзначається День Конституції – саме цього дня 1996 року Верховна Рада ухвалила основний закон держави. День Конституції України – є єдиним державним святом, яке закріплено у самій Конституції. А які ще факти про Конституцію ви могли не знати?

Загалом процес конституційного творення в Українській державі має тисячолітню історію. Першою подобою конституції була Руська Правда – збірка стародавнього права, створена у Київській Русі в 11 столітті. У 17 столітті свої законодавчі акти складали і запорізькі козаки. Вони і дали поштовх створенню Конституції Пилипа Орлика – договору, що регламентував відносини гетьмана, козацької старшини, державний устрій тогочасної України,права та обов'язки людей. Створена у 1710 році вона стала першим документом, подібним на сучасні європейські конституції. Хоча прогресивні ідеї, які були там викладені, так і не втілилися у життя. Знаковими для українського конституційного творення стали і різні версії конституцій, які були розроблені у період з 1917 по 1921 рік. Різні проекти створювалися навіть тоді, коли ймовірність відстояти українську незалежність була дуже малою. 

А от щодо Конституції сучасної України, то її ухвалили лише через п'ять років після проголошення незалежності держави. А процес роботи над новим основним законом почався ще у 1990 – зі створення Конституційної комісії. До ухвалення нової Конституції Україні діяла Конституція УРСР 1978 року та конституційний договір між президентом та парламентом. Україна стала останньою серед країн колишнього СРСР ухвалила свою власну Конституцію.

Впродовж 1990-1996 років було запропоновано 15 проектів Конституції України – як від Конституційної комісії, так і від різних політичних партій, ініціативних груп, науковців. Процес створення української конституції затягнувся через суперечки між президентом та парламентом: кому давати більше повноважень, а також політичні протистояння прихильників різних ідеологій. 

У 1993 році проект Конституції було погоджено, проте згодом справа забуксувала. Це пов'язано зокрема із достроковим розпуском парламенту. Тож після виборів у 1994 року нові депутати створили нову Конституційну комісію. У 1995 році між президентом і парламентом був укладений конституційний договір, який мав регламентувати організацію влади до прийняття нової Конституції. 26 червня 1996 року Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Тож ситуація вимагала рішучих дій.

Засідання Верховної Ради, на якому було ухвалено Конституцію, почалося вранці 27 червня 1996 року і тривало майже добу. Депутати провели за роботою всю ніч і 28 червня о 9:18 проголосували за першу Конституцію незалежної України. Це засідання ВР стало найдовшим в історії українського парламенту. 

Найбільш суперечливими питаннями, що закріплені у конституції були: державна мова, статус АР Крим, державні символи. Комуністи, які мали на той час 25% в українському парламенті, не хотіли ухвалювати синьо-жовтий стяг, виступали саме за автономію Криму та не хотіли погоджуватися на проголошення української єдиною державною мовою. Саме тому в Конституції з'явилися рядки “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”, що фактично виділяє російську серед інших мов. 

Найчастіше в тексті Конституції згадується слово Україна – 451 раз на 15 розділів основного закону. 

Конституція України не є незмінним документом. В самій Конституції є цілий розділ що закріплює можливість внесення змін. Зокрема за часи існування основного закону зміни до нього вносилися сім разів. А усі новообрані президенти України складають присягу на вірність українському народові поклавши праву руку на Конституцію.