Інформація – не менш небезпечна зброя Росії проти України, ніж "гради" та крилаті ракети. Щоб посіяти песимізм та паніку в масах, пропагандисти вдаються до маніпуляцій та фейків про складний опалювальний сезон в Україні. Центр протидії дезінформації при РНБО розбирався, наскільки достовірною є інформація, поширювана у ворожих медіа.

Які тези поширюються для створення песимістичних настроїв

1. Країна може залишитися без електрики через зношеність енергосистеми, а ГТС зупиниться через відсутність обслуговування;
2. Донецьку область здають, не закладаючи гроші в бюджет для опалення, а окремі регіони готують до евакуації через халатність можновладців, що призвела до відсутності опалення;

Водночас пропагандисти наполягають на необхідності ударів по об’єктах критичної інфраструктури. На їхню думку, якщо Україна залишиться без електрики, води, логістики, мостів та інших зручностей, це змусить її капітулювати. 

Більшість українських експертів вважають, що прийдешній опалювальний сезон буде непростим через бойові дії та знищення об’єктів критичної інфраструктури. Головна проблема – можливі атаки ворога на потужності, що генерують тепло. Найскладніша ситуація в містах, інфраструктуру яких суттєво пошкоджено підчас обстрілів. Так, теплоелектроцентралі, які опалюють переважну більшість житлових об’єктів у Сумах, Чернігові, Кременчуці та Охтирці сильно постраждали від атак з боку Росії.

Отже, кількість газу не є основним фактором ризику опалювального сезону. Натомість головна небезпека – зруйновані інфраструктурні об’єкти, що генерують тепло. У прифронтові регіони через це подати тепло неможливо, тому влада закликає цивільне населення до евакуації.

Питання наповненості газових сховищ також залишається важливим. Щоб зберегти власні опалювальні ресурси, уряд заборонив експорт вугілля, мазуту та природного газу українського походження. Наразі в країні спостерігається спад споживання газу через відтік населення та скорочення обсягів промисловості. Виробництво газу наразі також скоротилося, оскільки окупанти взяли під контроль деякі родовища. Споживання з 24 лютого скоротилося на 40%. Звідси випливає, що газу власного видобутку має вистачити на опалювальний сезон 2022-2023.

За даними уряду, в українських сховищах вже міститься близько 11,3 млрд. кубів газу. До початку сезону запаси мають становити 19 млрд. метрів кубічних. Отже, на сьогоднішній день накопичено вже більшу частину необхідного об’єму. Імпорт газу продовжується. Також запаси поповнюються на 1 млрд. кубометрів блакитного палива власного видобутку.

За даними уряду, країна готова до зими на 60%. Житлові будинки – на 56%, мережі – на 57%, об’єкти теплопостачання – на 58%.

Внаслідок бойових дій на території України пошкоджено 327 об’єктів у сфері опалення. Зокрема 156 котелень, розташованих на відносно безпечних територіях, вже відновлено.

Місцеві та центральні органи влади працюють над запровадженням нових джерел опалення без підвищення цін. У газових котельнях встановлюються твердопаливні котли, розраховані на дрова, вугілля та інші види палива, наявні в конкретному регіоні. Як повідомляє Міненерго, населення не залишиться без електрики завдяки потужностям атомної енергетики. З резервного фонду виділено бюджет на газові та твердопаливні мобільні котельні, дизель-генератор, інше необхідне обладнання та дизельне пальне.

Передбачається підвищення тарифів на газ, тепло та гаряче водопостачання для населення. Промислові підприємства купуватимуть газ за ринковою ціною.

На прифронтових територіях руйнація систем теплопостачання та житлових об’єктів. Через неможливість відремонтувати будинки та ушкодження в системах постачання неможливо забезпечити людей життєво необхідним теплом. Можливі два варіанти розв’язання цієї проблеми: тимчасова евакуація населення на безпечні території та створення опалювальних центрів з пересувними котельнями.

Перехід багатоквартирних будинків на буржуйки чи опалення електроприладами не лише не допоможе, а й створить небезпеку. Застаріла проводка може не витримати навантаження. Як наслідок, можливі пожежі.

Як раніше повідомляв центр протидії дезінформації при РНБО, з початку повномасштабного вторгнення Росії до України втрачено 6% площі житлового фонду. 8% населення залишилося без житла. Дехто евакуювався в більш безпечні місця, але є й такі, що не покинули пошкоджені будинки. Коли температура повітря почне падати, такі будівлі перестануть бути придатними для проживання.

Практичні поради

Українці мають бути готові до зниження температурного режиму в своїх оселях з центральним опалюванням та складностей з гарячим водопостачанням. Економія електроенергії дозволить стабільно працювати системі в цілому.

Ризик ударів по критичній інфраструктурі з боку РФ нікуди не зникає. Отже слід психологічно та матеріально підготуватися до раптового відключення теплопостачання. Відповідальні державні органи мають накопичити ремонтне обладнання та матеріали для надзвичайних станів.