Чи зможуть українські пенсіонери залишитися в Європі після завершення тимчасового захисту у 2027 році?

Після завершення тимчасового захисту у 2027 році українським пенсіонерам у ЄС доведеться переходити на інші підстави перебування. Дізнайтеся, у яких країнах шанси залишитися найвищі, які механізми вже існують і що варто підготувати заздалегідь

Юридична допомога з міграційних питань для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

Після 4 березня 2027 року тимчасовий захист для українців у країнах ЄС завершиться. Для людей пенсійного віку це не означає автоматичної втрати права на проживання, однак подальший статус залежатиме від країни перебування, стану здоров’я, рівня інтеграції та правильно обраного юридичного маршруту. Саме тому питання майбутнього для українських пенсіонерів у Європі вже зараз стає практичним, а не теоретичним. Про це пише relocate.to.

Що буде головним після завершення тимчасового захисту?

Європейська комісія вже говорить про координований вихід із режиму тимчасового захисту. Це означає, що держави мають не чекати весни 2027 року, а заздалегідь готувати для українців інші законні підстави перебування: національні довгострокові статуси, сімейні підстави, трудові маршрути або гуманітарні дозволи.

Для літніх людей вирішальним є не сам факт досягнення пенсійного віку, а сукупність обставин. Передусім це стан здоров’я, потреба в лікуванні або догляді, неможливість безпечного повернення в Україну. Другий важливий блок — інтеграція: тривалість проживання, наявність житла, сім’ї, соціальних і медичних зв’язків, участь у житті громади, знання мови. Третій фактор — країна перебування, адже саме вона визначає, чи існує реальний “місток” після тимчасового захисту.

Німеччина: більше гуманітарних шансів для людей старшого віку

Німеччина залишається однією з країн, де для українців пенсійного віку відкрито більше варіантів, ніж може здаватися. Дозволи за §24 AufenthG для українців продовжено до 4 березня 2027 року, і цей час можна використати не лише для очікування, а й для підготовки наступного кроку.

Для окремих трудових маршрутів діє спеціальне правило: людина віком від 45 років, яка вперше отримує дозвіл на проживання для роботи, зазвичай має показати зарплату на рівні не менше 55 770 євро брутто на рік або підтвердити належне пенсійне забезпечення. Але це правило стосується саме трудового шляху для кваліфікованих фахівців, а не гуманітарних або інтеграційних дозволів.

Саме тому для літніх українців у Німеччині особливо важливими стають гуманітарні норми §25(4) і §25(5) AufenthG. Вони дозволяють надати дозвіл на перебування, якщо виїзд був би винятково жорстким або фактично неможливим. Для пенсіонерів це може стосуватися тяжкої хвороби, залежності від догляду, потреби в лікуванні, окупації рідного регіону, відсутності житла чи безпечного місця для повернення.

Окремо важливий і механізм виняткової жорсткості за §23a AufenthG. Він не є масовим, але для вразливих людей старшого віку може стати критично важливим. Ще один інструмент — §25b AufenthG для випадків сталої інтеграції. Тут мають значення тривалість перебування, соціальні зв’язки, мова, участь у житті країни. Водночас частину вимог можуть не застосовувати, якщо людина не може їх виконати через хворобу, інвалідність або старість.

Важливо й те, що для літніх людей із низьким доходом у Німеччині діє відносно сильна система соціальної підтримки. Якщо доходу не вистачає, можна звертатися по Sozialhilfe через Sozialamt. Це не означає автоматичного права на німецьку пенсію, але означає, що людина з легальним статусом не залишається без системної підтримки.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Польща: найчіткіший перехідний механізм для українців

Якщо говорити не про гуманітарні винятки, а про технічно зрозумілий адміністративний перехід, саме Польща виглядає однією з найсильніших опцій. Для українців зі статусом PESEL UKR передбачено перехід до карти побиту CUKR, яка має діяти три роки. Подання відбувається лише електронно через спеціальний портал MOS.

Але карта не видається автоматично. Людина має відповідати кільком умовам: бути громадянином України або членом сім’ї такого громадянина, мати легальне перебування у зв’язку з тимчасовим захистом, мати статус UKR станом на 4 червня 2025 року і в день подання заяви, а також безперервно зберігати цей статус щонайменше 365 днів.

Саме тому для українських пенсіонерів Польща виглядає реалістичною не через вік як такий, а через наявність окремого перехідного статусу для великої групи людей. Для багатьох це простіше, ніж проходити складну гуманітарну процедуру.

При цьому не варто плутати право на проживання з правом на польську пенсію. Польська пенсія або одночасне отримання польської й української пенсії можливі тоді, коли людина має страхові періоди в обох країнах і виконує умови для призначення виплат у кожній із них. Це не універсальна доплата для всіх українських пенсіонерів, а окрема процедура в межах угоди про соціальне забезпечення між Польщею та Україною.

Окремо важливо, що в системі підтримки Польща зберігає особливу увагу до вразливих груп. Пенсіонери прямо згадуються серед категорій, які можуть довше залишатися у центрах колективного розміщення.

Чехія: шанс для самодостатніх, складніше для вразливих

Чехія вже кілька років пропонує українцям не лише продовження тимчасового захисту, а й логіку переходу до довшого перебування. Головний інструмент тут — спеціальний дозвіл на довгострокове перебування для людей із тимчасовим захистом. Але цей механізм розрахований насамперед на економічно самодостатніх осіб.

Саме тут для пенсіонерів потрібна твереза оцінка. Якщо людина має стабільну українську пенсію, підтримку сім’ї, житло, не залежить від гуманітарних виплат і може документально підтвердити самодостатність, Чехія може бути хорошим варіантом. Але якщо людина має обмежені ресурси, потребує постійного догляду або живе переважно на допомогу, чеський маршрут стає значно складнішим.

Водночас залишаються гуманітарні інструменти. Якщо людина не може повернутися до України через реальну загрозу, обстріли, окупацію чи відсутність доступу до лікування, вона може подаватися на міжнародний захист або субсидіарну охорону. Є також категорія тяжких обставин для тих, хто фізично не може виїхати через вік, хворобу або відсутність документів. Ці справи розглядаються індивідуально і не вимагають обов’язкового підтвердження доходу.

Що українським пенсіонерам варто робити вже зараз?

Головна помилка — чекати 2027 року без підготовки. Уже зараз потрібно збирати всі документи, які підтверджують життя в країні перебування: медичні довідки, документи про лікування, мовні сертифікати, підтвердження соціальних і сімейних зв’язків, оренди житла, волонтерської діяльності чи іншої включеності в громаду.

Якщо повернення в Україну є небезпечним або фактично неможливим, ці причини потрібно фіксувати письмово: окупація, відсутність житла, потреба в лікуванні чи постійному догляді, відсутність родичів, які можуть прийняти людину після повернення.

У таких ситуаціях особливо важлива своєчасна юридична консультація. Міграційні юристи Visit Ukraine можуть допомогти оцінити, який саме шлях після тимчасового захисту є реалістичним у конкретній країні, які документи варто готувати вже зараз і як не втратити шанс на легальне перебування після 2027 року.

Нагадаємо! Європейський Союз уже почав обговорювати майбутні рішення для українців після завершення тимчасового захисту у 2027 році. Читайте, що саме планують обговорювати країни ЄС, які питання залишаються відкритими та як це може вплинути на українців у Європі.

Фото: konstantinraketa / Freepik