В Україні спростили стягнення боргів: що зміниться для громадян у 2026 році

В Україні змінюють правила стягнення боргів: процес стане швидшим і більш автоматизованим. Новий закон вже ухвалено Верховною Радою і він передбачає цифровізацію виконавчого провадження та нові обмеження для боржників. Дізнайтеся більше про ключові зміни та як вони вплинуть на українців

Більше корисних новин у нашому Telegram-каналі

ПІДПИСАТИСЯ

Верховна Рада України 7 квітня підтримала законопроєкт №14005, який суттєво змінює підхід до виконання судових рішень та стягнення боргів. Документ є частиною євроінтеграційних змін і спрямований на спрощення процедур, скорочення строків та активне впровадження цифрових інструментів у роботу виконавчої служби.

Зміни торкнуться як самих боржників, так і банків, нотаріусів, державних органів та інших учасників процесу. Частина процедур стане автоматичною, а контроль за майном боржників – жорсткішим.

У цій статті розбираємо, що саме зміниться та які наслідки це матиме для українців.

Що змінилося у процедурі стягнення боргів?

Новий закон суттєво оновлює механізм виконання судових рішень. Основний акцент зроблено на цифровізації процесів та скороченні часу взаємодії між органами, що безпосередньо вплине на швидкість стягнення боргів.

Ключова зміна – розширення можливостей автоматизованої системи виконавчого провадження. Вона отримає ширший доступ до даних та зможе швидше взаємодіяти з різними установами, зокрема банками та фінансовими організаціями.

Також впроваджується більш тісна інтеграція між Єдиним реєстром боржників та іншими державними реєстрами. Це означає, що інформація про борги буде оперативно перевірятися та використовуватися під час різних юридичних і фінансових операцій.

Окремо варто звернути увагу на такі зміни:

1. Виконавці отримають швидший доступ до інформації про рахунки та активи боржників

2. Обмін даними між державними органами та фінансовими установами стане автоматичним

3. Процес виконання рішень стане менш залежним від людського фактору

Фактично, система переходить до більш централізованої та цифрової моделі, де більшість дій відбуватиметься без затримок і додаткових запитів.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Які обмеження запроваджують для боржників?

Окрім технічних змін, закон суттєво посилює контроль за діями боржників, особливо щодо їхнього майна. Це означає, що уникнути виконання рішень через формальні процедури стане значно складніше.

Одне з ключових нововведень – прив’язка будь-яких операцій з майном до Єдиного реєстру боржників. Якщо особа внесена до реєстру, це автоматично впливає на її можливості розпоряджатися активами.

Зокрема, передбачено такі обмеження:

1. Нотаріуси та інші уповноважені особи відмовлятимуть у відчуженні або заставі майна боржника

2. Перевірка статусу боржника стане обов’язковою при здійсненні відповідних угод

3. Будь-які операції з майном можуть бути заблоковані до погашення боргу

Фактично, наявність у реєстрі автоматично обмежує фінансову свободу особи та унеможливлює проведення частини угод.

Водночас закон передбачає і швидкий механізм зняття обмежень. Після повного погашення боргу система автоматично формує підтвердження, яке є підставою для:

1. Виключення особи з Єдиного реєстру боржників

2. Зняття арештів з банківських рахунків та електронних грошей

3. Скасування обтяжень щодо цінних паперів

Тобто процес стає не лише жорсткішим, а й більш прозорим: обмеження накладаються швидше, але й знімаються автоматично після виконання зобов’язань.

Які винятки передбачені для боржників?

Попри посилення контролю, закон також вводить важливі соціальні гарантії. Вони стосуються захисту житла та враховують умови воєнного стану.

Найбільш значущі винятки пов’язані з єдиним житлом боржника. Закон обмежує можливість його примусового стягнення у низці випадків.

Зокрема, передбачено такі норми:

1. Заборонено звертати стягнення на єдине житло військовослужбовців під час воєнного стану та протягом одного року після його завершення

2. Не допускається стягнення єдиного житла, якщо сума боргу не перевищує 432 тисячі гривень (еквівалент 50 мінімальних зарплат)

Ці обмеження мають на меті запобігти ситуаціям, коли людина може втратити єдине місце проживання через відносно невеликий борг або в умовах служби в армії.

Окремо закон враховує ситуацію на територіях, що постраждали від війни. Зокрема, передбачено:

1. Зняття арештів за комунальні борги на територіях бойових дій

2. Аналогічні послаблення для тимчасово окупованих територій

Нагадаємо! В Україні зростає дефіцит кадрів: на одного претендента припадає два робочих місця. Дізнайтеся, які професії найбільш затребувані, чому не вистачає робочих рук, як відрізняється ситуація по регіонах і які прогнози для ринку праці до 2027 року.