День пам’яті та примирення: як Україна відійшла від культу "перемоги" СРСР і чому його нам нав’язували

Протягом десятиліть радянська влада та росіяни перетворювали трагедію Другої світової війни на агресивний культ. Але три роки тому Україна остаточно вирішила, що цього дня вшановуватиме пам’ять жертв разом із вільною Європою. Дізнайтеся, чому з’явилися дві дати капітуляції, як Кремль використовує 9 травня для імперських амбіцій і чому наш відхід від міфів СРСР є остаточним

Замовте брендовану продукцію Visit Ukraine та підтримайте Україну (доставка по всьому світу)

ЗАМОВИТИ

Протягом довгих десятиліть пострадянський простір жив у парадигмі пишних військових парадів та брязкання зброєю. Однак 3 роки тому Україна зробила остаточний цивілізаційний вибір, розірвавши зв’язки з токсичною радянською спадщиною. Перехід до європейської традиції пам'яті став серйозним кроком у захисті національної ідентичності від агресивної російської пропаганди та імперських посягань.

8 травня чи 9 травня? Історична різниця

Розділення на дві дати виникло виключно через політичні амбіції радянського керівництва. Оригінальний Акт про капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний у французькому Реймсі 7 травня і офіційно набрав чинності 8 травня. Весь вільний світ прийняв цей факт, але радянський диктатор Йосип Сталін зажадав «свого» підписання у переможеному Берліні. Друга церемонія відбулася пізно ввечері 8 травня, коли за московським часом уже настало 9-те число. Цей банальний часовий зсув став зручним інструментом для Кремля, щоб штучно відокремити радянських громадян від решти світу та підкреслити виняткову, монопольну роль СРСР, применшуючи величезний внесок союзників у розгром нацизму.

Що означає День пам'яті та примирення 8 травня

Для країн Європи та України 8 травня — це не свято тріумфу військової машини, а день глибокої скорботи та осмислення найбільшої трагедії в історії людства. Це час згадати десятки мільйонів загиблих, скалічені долі та зруйновані дощенту міста.

На відміну від радянського — «Можем повторити!», головний європейський лейтмотив цього дня звучить як «Ніколи більше» (Never again). Він спрямований на те, щоб суспільства винесли уроки з минулого і зробили все можливе для недопущення нової глобальної катастрофи. Символом цього дня став червоний мак, що уособлює пролиту кров і пам'ять про жертв, а не агресивну геополітику.

До речі, у Другій світовій війні Україна зазнала колосальних людських і матеріальних втрат. Демографічні втрати оцінюються в 8–10 мільйонів осіб, включаючи загиблих військових, жертв серед мирного населення, в’язнів концтаборів та депортованих. Матеріальні збитки склали близько 40% від усіх втрат СРСР.

Навіщо СРСР і Росія створили культ перемоги

Парадоксально, але відразу після Другої світової війни радянська влада уникала масштабних урочистостей. Сталін відверто боявся мільйонів фронтовиків, які побачили Європу, навчилися приймати рішення зі зброєю в руках і могли ставити режиму незручні питання. Саме тому в 1947 році 9 травня навіть перестало бути вихідним днем.

Справжній культ перемоги почав штучно конструювати Леонід Брежнєв у 1965 році. Ідеологія світового комунізму втрачала свою привабливість, економіка починала стагнувати, міф про революцію бліднув, і режиму терміново потрібна була нова ідеологічна «скрепа» для утримання багатонаціональної імперії.

Перемога у війні стала головним і чи не єдиним незаперечним виправданням існування СРСР, інструментом тотальної мобілізації суспільства та придушення будь-якого інакодумства.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Як російська пропаганда використовує 9 травня сьогодні

У сучасній Росії радянський міф остаточно мутував у агресивне явище, яке прийнято називати «победобесієм». Кремль повністю приватизував перемогу над нацизмом, цинічно викресливши з історії колосальні страждання та внесок українців, білорусів та інших народів.

Сьогодні 9 травня в РФ явно демонструє інструмент мілітаризації суспільства і пряме виправдання власних імперських амбіцій. Гасло пам’яті «Ніколи більше» змінилося на загрозливе «Можемо повторити». Російська пропаганда використовує священну для багатьох символіку Другої світової війни для легітимізації агресії проти суверенних держав, називаючи «нацистами» всіх, хто не згоден з диктатурою Москви. Саме під гаслом «денацифікації» російський диктатор Путін вторгся в Україну. Культ «перемоги» та «антинацизму» перетворився на ментальну зброю, яка цілеспрямовано готує росіян до нових загарбницьких воєн і виправдовує геноцид сусідів.

Але найцікавіший парадокс полягає в тому, що в загонах російської армії, яка зараз влаштовує геноцид в Україні, присутні відкриті нацисти, які носять татуювання у вигляді свастики та відкрито декларують неонацистські та праворадикальні погляди.

Як і чому Україна відмовилася від радянського минулого

Процес відходу від нав’язаних Кремлем наративів активно розпочався в Україні після Революції Гідності та початку російської агресії у 2014 році. Стало абсолютно очевидно, що святкувати День військової могутності в унісон із країною, чия армія прямо зараз вбиває українців на Донбасі та окупує Крим, — це абсурд.

Повномасштабне вторгнення Росії остаточно зруйнувало всі радянські ілюзії. Держава офіційно закріпила 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, синхронізувавши свою історичну пам’ять із європейською спільнотою.

Редакція Visit Ukraine разом з усім цивілізованим світом вшановує пам'ять тих, хто захищав мир від тиранії тоді, і тих, хто робить це сьогодні на благо України та свободи Європи!

9 травня Україна тепер відзначає День Європи — свято єдності, демократичних цінностей і миру, які сучасна російська імперія так відчайдушно, але безуспішно намагається знищити!

Замовляйте стильни мерч на порталі Visit Ukraine і щодня нагадуйте світу, що Україна та Європа разом!

Нагадаємо! РФ запропонувала перемир’я на 8–9 травня заради параду в Москві, але Україна висунула свої умови. Київ оголосив про початок режиму тиші вже з 6 травня. Однак РФ знову сипле погрозами. Дізнайтеся, чи варто чекати на реальне припинення вогню.

Хочете знати більше? Читайте актуальні новини та корисні матеріали про Україну та світ у розділі "Новини".