Українці не хочуть історичної війни з Польщею: результати нового опитування КМІС

Попри нове загострення історичних суперечок між Україною та Польщею, більшість українців виступають за діалог і конструктивний підхід. Дізнайтесь, що показало нове опитування КМІС 2026 року, як змінилося ставлення до поляків та що українці думають про історичну пам’ять

Купити електронну віньєтку для подорожей платними дорогами Європи на автомобілі

КУПИТИ

На початку літа 2026 року в польсько-українських відносинах сталося чергове загострення через історичні питання. Однак попри всі виклики та труднощі, українське суспільство демонструє вражаючу стриманість, адже більшість громадян не підтримують конфронтацію, не хочуть політизації історії та виступають за прагматичний або компромісний діалог.

Саме такі дані нового опитування опублікував Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Дослідження проводили у період з 17 по 23 червня 2026 року і воно показало доволі важливу тенденцію: попри політичні суперечки між Києвом і Варшавою, антипольських настроїв в Україні немає. Навіть більше – українці здебільшого демонструють зрілий підхід до складних історичних тем.

Читайте також, українці вважають, що Україна процвітатиме в ЄС за 10 років. 

Українці проти історичної суперечки з Польщею 

Однією з головних тем в опитування КМІС стали питання стосовно історичних розбіжностей між Україною та Польща. Соціологи запропонували респондентам чотири сценарії вирішення історичних суперечок – від жорстко конфронтаційних до компромісних і результати виявилися показовими.

- Лише 5% українців підтримують конфронтаційні сценарії, причому 1% вважає, що Україна повинна повністю прийняти польський погляд, а 4% переконані, що саме Польща має погодитися з українською позицією.

- Абсолютна більшість (90%) виступають за конструктивний підхід.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Які шляхи вирішення історичного конфлікта між Польщею та Україною бачать українці?

- 57% обрали прагматичний варіант – кожна країна має право на власне бачення історії;

- 33% підтримують ідею спільних комісій істориків та пошук компромісу.

Отже українці не хочуть перетворювати історію на інструмент політичного тиску.

Фото – kiis.com.ua

Чи змінюється думка українців в залежності від регіону проживання? 

Важлива деталь – результати майже не відрізняються залежно від регіону. На заході України, у центрі, на півдні, сході та в Києві більшість респондентів підтримують однакову логіку: історичні суперечки не повинні руйнувати сучасні відносини між державами.

Це особливо показово, адже питання історичної пам’яті традиційно вважаються одними з найбільш чутливих для українського суспільства. Однак дані КМІС демонструють: навіть у складних темах суспільство налаштоване значно прагматичніше, ніж політичні дискусії в медіа.

Про найбільш реальні військові ризики в Україні та як їх уникнути читайте у цій статті. 

Як змінилося ставлення українців до поляків? 

КМІС також проаналізував багаторічну динаміку ставлення українців до поляків за шкалою соціальної дистанції Богардуса – дослідження, що проводиться з 1994 року й дозволяє оцінити рівень толерантності або упередженості до різних груп.

Протягом багатьох років ставлення українців до поляків залишалося стабільно позитивним. Особливо суттєве покращення відбулося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

- У 2021 році показник становив 3,7 бала

- У 2022 році – 3,0 бала

- У 2023 році – 2,9 бала – саме в це період поляки стали однією з найближчих для українців націй.

Причина у активній підтримці Польщі в перші роки великої війни. У 2024–2025 роках ставлення дещо охололо через політичну напругу, блокаду кордону та антиукраїнську риторику в польській політиці. Проте важливо інше: навіть після цього рівень ставлення до поляків залишився позитивним. Іншими словами, романтичний період особливої близькості завершився, але фундаментальні симпатії між суспільствами збереглися.

Польща підтримує зміну правил тимчасового захисту для українців: що обговорюють у ЄС читайте у цій статті. 

Як українці ставляться до ОУН-УПА? 

Окремий блок дослідження стосувався ставлення до ОУН-УПА. Результати демонструють, що за останні роки громадська думка тут істотно змінилася.

- У 2013 році 48% українців оцінювали діяльність ОУН-УПА негативно і лише 19% – позитивно.

- У 2025 році картина виглядає по іншому: лише 8% оцінюють негативно, 37% – позитивно, а50% зазначають, що їм складно дати однозначну оцінку.

Тобто рівень негативного сприйняття ОУН-УПА суттєво зменшився, однак значна частина українців все ще відчуває нестачу знань для формування чіткої позиції. І це зрозуміло, адже історія ХХ століття залишається складною, багатошаровою та емоційно чутливою.

Який сигнал дає українське суспільство?

Отже, головний висновок дослідження простий – українське суспільство виявилося значно зрілішим, ніж можна було очікувати. Попри політичні конфлікти, історичні суперечки та емоційний фон, більшість українців не хочуть загострення з Польщею, не підтримують антипольську риторику та виступають за конструктивний діалог. У нинішніх умовах це особливо важливо.

І Україна, і Польща залишаються стратегічно важливими партнерами у сфері безпеки, логістики та економіки. Саме тому історичні дискусії дедалі частіше сприймаються не як привід для конфлікту, а як тема для професійного діалогу між істориками.

Схоже, українське суспільство вже зробило свій вибір: дивитися не лише в минуле, а й у спільне майбутнє.

Попри історичні суперечки, українці продовжують активно подорожувати до Польщі та інших країн Європи. Якщо Ви плануєте виїзд в ЄС на автомобілі, важливо заздалегідь подбати не лише про маршрут, а й про необхідні дорожні документи. Електронна дорожня віньєтка дозволяє швидко та офіційно сплатити дорожній збір для користування платними трасами й автомагістралями без паперових наклейок та зайвих черг.

Усі дані автоматично прив’язуються до номерного знака автомобіля, а перевірка відбувається через електронну систему. Це сучасне рішення, яке економить час та робить подорожі Європою значно комфортнішими.

Оформіть е-віньєтку заздалегідь та подорожуйте Європою без зайвих турбот.

Нагадаємо! Війна спричинила масштабну хвилю вимушеної міграції серед громадян України. Омбудсман Дмитро Лубінець оприлюднив актуальну статистику УВКБ ООН щодо кількості українців за кордоном. Ми вже розповідали, скільки українців виїхали за межі країни та що заявив уповноважений з прав людини. 

Фото – згенеровано Gemini