Де пенсіонерам з України найпростіше залишитися в ЄС після 2027 року: країни, умови та рівень доходу

Пенсіонерам з України після 2027 року буде складніше залишитися в ЄС без нового статусу. Дізнайтеся, які країни дають найреальніші шанси на легалізацію, який дохід потрібен і чому готувати документи варто вже зараз

Страховий поліс - це гарантія вашої безпеки та спокійного перебування за межами України

ОФОРМИТИ

Для українців пенсійного та передпенсійного віку питання життя в Європі після завершення тимчасового захисту стає дедалі практичнішим. Якщо для людей працездатного віку основний сценарій зазвичай пов’язаний із роботою та переходом на ВНЖ через трудовий контракт, то для пенсіонерів усе складніше. Як пише relocate.to, більшість міграційних систем у країнах ЄС побудовані навколо зайнятості, а не пасивного доходу. Але винятки є — і саме вони можуть стати реальним шляхом для частини українців.

Чому пенсіонерам складніше легалізуватися в ЄС після завершення захисту?

Після 2027 року українцям у більшості країн Євросоюзу доведеться переходити з тимчасового захисту на інші форми легального перебування. Для тих, хто не працює, це означає, що основою для нового статусу мають бути:

● пенсійний дохід;

● заощадження;

● дохід від оренди чи інвестицій;

● інші підтверджені регулярні надходження.

Саме тому пенсіонерам зазвичай підходять не «робочі» маршрути, а візи або статуси для фінансово незалежних осіб.

Португалія: один із найреальніших варіантів для пенсіонерів

Серед країн ЄС Португалія залишається одним із найзрозуміліших варіантів для українців старшого віку. Основний маршрут — віза D7, яка орієнтована саме на людей із пасивним доходом, зокрема пенсіонерів та рантьє. Для цього шляху потрібно:

● підтвердити регулярний дохід від пенсії або оренди;

● мати орендоване або власне житло;

● подати стандартний пакет документів.

На етапі отримання посвідки знання мови не вимагається. Після п’яти років з’являється можливість претендувати на постійне проживання або громадянство.

Орієнтовний мінімальний дохід: від 870 до 1300 євро на місяць, залежно від складу сім’ї.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Іспанія: варіант для тих, хто має вищий дохід

Іспанія пропонує так званий «непрацюючий» ВНЖ для людей, які живуть за рахунок доходу, отриманого за межами країни. Це може бути пенсія або підтверджені заощадження.

Ключова особливість цього варіанту — працювати в Іспанії за таким статусом не можна. Водночас після п’яти років також можна розраховувати на постійне проживання.

Орієнтовний фінансовий поріг: близько 28 800 євро на рік на одну особу.

Італія: маршрут для тих, хто живе на пасивний дохід

В Італії існує віза для людей, які хочуть проживати в країні за рахунок пасивного доходу. У цій категорії враховуються пенсія, дивіденди та дохід від оренди. Будь-яка праця в Італії за цим статусом заборонена. Також обов’язковими залишаються:

● медичне страхування;

● підтверджене житло;

● документи про достатній дохід.

Орієнтовний мінімальний дохід: близько 31 000 євро на рік на одну особу.

Греція: варіант через інвестиції або фінансову незалежність

У Греції для пенсіонерів розглядають кілька можливих каналів легалізації. Один із найвідоміших — «золота віза» через інвестицію в нерухомість. Поріг інвестиції: від 250 000 євро, хоча в окремих регіонах він може бути вищим.

Перевага цього маршруту полягає в тому, що постійне фізичне проживання в країні не є обов’язковим. Пенсійний дохід також може враховуватися як підтвердження фінансової спроможності. Однак для більшості українських пенсіонерів цей варіант лишається малореалістичним через високий фінансовий поріг.

Фінляндія: окремий соціальний сценарій через Kela

Фінляндія виділяється з-поміж інших країн тим, що для іноземців, які прожили в країні легально щонайменше три роки та досягли 65 років, доступна соціальна Kela-пенсія. Для частини українців, які прибули у 2023 році, цей рубіж починає ставати актуальним саме у 2026 році.

Ключові умови:

● вік 65+;

● щонайменше 3 роки законного проживання;

● підтверджений постійний статус проживання.

Це не класичний візовий маршрут, а радше окрема соціальна можливість, яка може бути важливою для тих, хто вже давно мешкає у Фінляндії.

Якщо пенсіонер ще працює: можливостей стає більше

Окремо relocate.to звертає увагу на ситуації, коли пенсіонер поєднує пенсію з офіційною роботою. У таких випадках відкриваються додаткові варіанти:

● Австрія — після 2 років проживання і 12 місяців роботи можна перейти на Red-White-Red Card plus;

● Польща — пенсіонери з підтвердженим доходом і роботою розглядаються як пріоритетна група для CUKR.

Тобто офіційне працевлаштування навіть у старшому віці може суттєво посилити шанси на довший легальний статус.

Як обрати країну залежно від рівня доходу?

Практичний орієнтир виглядає так:

● 1000–1400 євро на місяць — найбільш реалістичний варіант Португалія (D7);

● 2400–2600 євро на місяць — стають доступнішими Іспанія та Італія;

● заощадження від 250 000 євро — відкривається грецький інвестиційний сценарій;

● 3+ роки проживання у Фінляндії та вік 65+ — варто аналізувати Kela-пенсію.

Саме рівень доходу найчастіше і визначає, в якій країні пенсіонеру буде реально залишитися після 2027 року.

Головна порада, яка не залежить від країни, — не чекати завершення тимчасового захисту. Підготовка документів на D7 або аналогічні візи може тривати від 3 до 6 місяців, а черги в консульствах вже зараз розтягуються на місяці. Тому варто вже у 2026 році оцінити власний дохід, перевірити, який варіант вам реально підходить, підготувати підтвердження житла та фінансових надходжень та зібрати медичні й особисті документи.

Якщо ви плануєте жити за кордоном або оформлювати новий статус, варто також завчасно оформити медичне страхування для виїзду за кордон. Зробити це українці можуть онлайн через Visit Ukraine — це один із базових документів, який потрібен для багатьох візових і міграційних процедур.

Нагадаємо! У 2024 році жінки в ЄС отримували на чверть менші пенсії, ніж чоловіки, свідчать дані Євростату. Читайте, у яких країнах розрив найбільший і як відрізняються середні та медіанні показники.

Фото: konstantinraketa / Freepik