Громадянство Тайваню

Мігранти, які досягли 20 років і прожили на Тайвані понад 5 років (навіть із перервами), можуть розраховувати на отримання громадянства. 

Крім цього, необхідно:

• мати житло (хоча б зйомне);
• бути офіційно працевлаштованим;
• мати бездоганну репутацію (без правопорушень);
• відмовитися від первісного громадянства.

Важливо! Під останній пункт не підпадають іноземці із високою кваліфікацією. Мігранти, які є професіоналами в різних сферах діяльності, можуть не відмовлятися від первісного громадянства. Таке рішення демонструє політику місцевої влади, спрямовану на створення умов максимально привабливих для вливання в країну висококласних фахівців з-за кордону.

Підстави для отримання громадянства

1. По праву народження чи походження

Таким правом можуть скористатися:

• Діти, які не досягли 18-річного віку і народилися на території Тайвані у повноправного громадянина (достатньо, щоб тайванський паспорт мав хоча б один із батьків);
• Діти, які народилися за територією країни, і хоча б один із батьків є повноправним громадянином Тайвані. Причому дитина не набувала громадянства іншої держави.
• Неповнолітні діти іммігранта, який має ПМП у Тайвані та не має підданства в іншій державі;
• Сироти, знайдені біля країни.

Тобто якщо дитина народжується в іншій країні і набуває її громадянства, вона автоматично позбавляється права на отримання тайванського паспорта. Якщо дитина народжується на території Тайваню, а її батьки на цей момент не мають громадянства, але тривалий час проживають у державі, то вона отримує право на громадянство.

Подати запит на оформлення громадянства можна за настанням 16 років, до цього віку, клопотання мають право подавати лише його законні представники (причому одночасно обидва). Відсутня одна з батьків має право лише з об'єктивної причини (позбавлення батьківських прав, смерть і т.д.), підтверджена документально.

Якщо батьки перебувають у розлученні, потрібно надати свідоцтво про розірвання шлюбу та завірену нотаріально довіреність на право на отримання неповнолітнім громадянства.

2. В результаті шлюбу

Але є важливий момент, який треба враховувати — шлюбний союз має бути визнаний реальним та законним. Місцеві органи ретельно контролюватимуть виконання всіх необхідних умов: спільне господарювання та бюджету, володіння спільним майном тощо. Якщо в пари з'являються діти, контроль з боку міграційних служб припиняється.

При виявленні обману (створення фіктивного шлюбу) — на подружжя чекає кримінальна відповідальність.

3. Возз'єднання сім'ї

Возз'єднання сім'ї є однією з найважливіших причин отримання громадянства Тайваню. У цьому випадку йдеться лише про близьких родичів, які мають статус громадянина. Це можуть бути батьки, діти, брати, сестри, дідусі, бабусі, батьки чи законний чоловік.

Для імміграції та оформлення громадянства потрібно отримати запрошення від родича, в якому зазначено ступінь спорідненості, та термін його проживання в Тайвані (якщо він не громадянин). Крім цього, знадобиться підтвердження фінансової забезпеченості та наявності житлоплощі – того, чого має вистачити на допомогу при переїзді та утримання приїжджого.

4. Інвестиції та бізнес

Фінансово забезпечені та незалежні люди насамперед розглядаються тайванською владою як претенденти для отримання громадянства. Однак у разі інвестування сума буде потрібна досить велика — від 2 000 000 доларів США.

За бажання відкрити власний бізнес або купити готовий спочатку потрібно зацікавити тайванських підприємців, які нададуть можливість наблизитися до шансу отримання громадянства. В іншому випадку бізнесмен зможе лише взяти участь у переговорах чи показати свої досягнення на виставках.

5. Отримання статусу біженця

Набути статусу біженця в КНР досить важко. Уряд скептично ставиться до таких заяв, але все ж таки деяким вдається отримати на такій підставі ВНП, а потім і ПМП з громадянством.

«Біженець» повинен не лише довести, що на батьківщині зазнає постійного переслідування через свої релігійні погляди або через належність до певної раси, а й пройти ще безліч співбесід, після яких тільки виноситься заключний вердикт. Якщо в отриманні статусу відмовлено, іммігранту дається час на те, щоб залишити країну, в іншому випадку йому надається ВНП та матеріальна допомога протягом кількох років.

6. По натуралізації

Натуралізація є найскладнішим, трудомістким та тривалим процесом набуття громадянства.

Щоб скористатися таким способом, людині необхідно прожити на території країни щонайменше 5 років, бути старше 20 років і мати можливість самостійно себе забезпечувати. Однак виконання всіх умов не гарантує схвалення за запитом паспорта. Влада дуже прискіпливо ставиться до всіх претендентів, і за найменшої можливості відмовляє.

7. Придбання нерухомості

Такий спосіб хоч і є доступним, але не зовсім вигідний, оскільки, починаючи з 2008 року, ціни на нерухомість почали зростати з непереборною швидкістю. Тому всі приїжджі не купують житло для отримання ПМП, а беруть його в оренду, оскільки за місяць невелику, але хорошу квартиру можна зняти лише за 200 доларів США.

Порядок оформлення

Перед тим як розпочинати процес оформлення громадянства, у Тайвані на постійній основі необхідно прожити від 5 до 10 років, особлива увага приділяється характеристиці з місця роботи, і як кандидат зміг влитися у трудовий колектив.

Знання місцевої мови одна із головних умов отримання тайванського паспорта. Його можна вивчити, перебуваючи на батьківщині або на безкоштовних курсах по приїзді в країну.

Також перш за все перед зверненням до спеціалізованих служб іммігранту необхідно визначитися з пунктом закону “Про громадянство”, який дозволяє претендувати на підданство. Потім можна звернутися до посольства та бюро з безпеки для отримання заявки, яку потрібно буде заповнити.

Після цього приїжджому необхідно зібрати пакет необхідних документів і разом із заявою подати їх до уповноважених організацій, які займаються оформленням паспорта.

Необхідні документи:

• Заява, особисто складена заявником, з його підписом (якщо заявник віком до 18 років, заява заповнюється його законними представниками);
• Чинний закордонний паспорт;
• Усі закордонні паспорти з терміном придатності, що минув (якщо такі є);
• Документ, на підставі якого особа проживає в країні (постійний дозвіл на проживання);
• Свідоцтво про шлюб або про розлучення;
• Довідка з місцевої клініки про відсутність небезпечних захворювань (ВІЛ, СНІД, туберкульоз, наркотична залежність тощо);
• Біометричні дані (відбитки пальців);
• Фотографії (6 кольорових фотографій розміром 3,3×4,8 см);
• Довідка про наміри вийти з попереднього громадянства або підтверджує про проведені дані дії;
• Письмове зобов'язання у тому, що іммігрант не збирається вести злочинну і терористичну діяльність (у разі знадобитися статусний місцевий житель — поручитель);
• Документ, що підтверджує наявність родинних зв'язків (під час возз'єднання сім'єю).

Кому можуть відмовити?

Відмову можуть отримати у таких випадках:

• Неправильно поданий пакет документів;
• У поданій документації виявлено помилку;
• При заповненні документів було зазначено неправдиву інформацію;
• Іммігрант має довідку про судимість на батьківщині;
• Іммігрант має довідку про захворювання на небезпечну хворобу.