Пакт ЄС про міграцію та притулок: що змінилося з 12 червня і як нові правила вплинуть на українців?

12 червня в ЄС офіційно запрацював новий Пакт про міграцію та притулок — найбільше оновлення міграційної системи блоку за десятиліття. Дізнайтеся, що передбачає реформа, чому Іспанія і Польща виступили проти окремих положень та як зміни стосуються українців

Юридична допомога з міграційних питань для українців в Україні та за кордоном

ОТРИМАТИ

12 червня в Європейському Союзі набрав чинності Пакт про міграцію та притулок (PEMA) — найбільше оновлення міграційної системи блоку з часів кризи 2015 року. Про це повідомляє El Confidencial.

Старт нових правил відразу ж супроводжується напругою: між країнами ЄС є суттєві розбіжності щодо окремих положень, а практичне впровадження реформи наштовхується на реальні труднощі. Водночас Пакт покликаний стати фундаментом спільної міграційної політики блоку.

Читайте також: Україна просить Європу скасувати захист для військовозобов'язаних чоловіків? У ЄС зробили важливу заяву.

Що передбачає новий Пакт: ключові зміни

Реформа запроваджує два принципові нововведення:

1. Пришвидшений скринінг мігрантів на кордонах. Відтепер перевірка осіб, які прибувають до ЄС без документів або через нелегальні канали, має тривати не більше 12 тижнів. За цей час визначається, чи є підстави для надання захисту, чи особу слід повернути на батьківщину. Мета — розвантажити національні системи притулку та прискорити прийняття рішень.

2. Механізм обов'язкової солідарності. Країни-члени тепер зобов'язані або приймати шукачів притулку за квотами, або сплачувати фінансову компенсацію — близько 20 тисяч євро за кожну людину, яку держава відмовляється прийняти. Таким чином ЄС намагається рівномірніше розподілити міграційне навантаження між усіма членами блоку, а не перекладати його виключно на країни зовнішнього кордону — Грецію, Іспанію, Італію.

Не хочете пропускати важливі оновлення та корисні матеріали? Підпишіться на нашу щотижневу розсилку!

Іспанія проти: де саме виникли розбіжності?

Однією з перших проти окремих положень реформи виступила Іспанія. Уряд Педро Санчеса підтримав ідею фінансової допомоги країнам, які першими приймають мігрантів, однак категорично не погодився зі створенням так званих центрів повернення за межами ЄС. У Мадриді вважають, що така практика може суперечити європейським стандартам захисту прав людини.

Це принципова позиція: Іспанія — одна з країн, яка найбільше відчуває міграційний тиск через Середземне море та Канарські острови, і водночас одна з тих, хто найгучніше відстоює гуманітарний вимір міграційної політики.

Польща: тимчасове звільнення від квот

Польща отримала тимчасовий виняток із механізму обов'язкового перерозподілу мігрантів. Брюссель врахував особливе навантаження на країну: масовий прийом українських біженців після початку повномасштабного вторгнення та складну ситуацію на польсько-білоруському кордоні, де роками тривають спроби гібридного тиску.

Варшава при цьому заявила, що не планує виконувати частину інфраструктурних вимог пакту, вважаючи їх надмірними. Фактично це означає, що реалізація реформи в Польщі буде частковою — щонайменше на перехідному етапі.

Антиміграційні настрої та тиск на кордонах

Пакт набирає чинності в непростий момент. Антиміграційні настрої в Європі посилилися, а праві політичні сили в низці країн активно вимагають жорсткішого контролю на кордонах і скорочення нелегальної міграції.

Водночас уряди держав зовнішнього кордону попереджають: у них бракує ресурсів для швидкого впровадження нових процедур. Побудова відповідної інфраструктури для скринінгу на кордонах, підготовка персоналу та налагодження механізмів повернення — все це потребує часу та значних коштів.

Зв'язок із ситуацією українців

На тлі запуску нового пакту в ЄС одночасно тривають гострі дискусії щодо майбутнього понад 4 мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом. Обговорюються можливі зміни до умов цього захисту для нових заявників, а також перехід до більш стабільних національних дозволів на проживання.

Новий пакт стосується переважно осіб, які прибувають до ЄС нелегально або у статусі шукачів притулку. Проте загальна атмосфера посиленого міграційного контролю та перегляду правил захисту прямо впливає і на більш широкий контекст, у якому перебувають українські біженці.

Якщо ви або ваші близькі перебуваєте в ЄС і маєте питання щодо статусу захисту, дозволу на проживання або правових наслідків нових міграційних правил — юристи Visit Ukraine з питань міграції готові надати індивідуальну консультацію.

Нагадаємо! У той час як приплив біженців до Європи впав до мінімуму, кількість реальних депортацій б’є рекорди. Країни ЄС посилюють правила контролю, видаючи сотні тисяч розпоряджень про виїзд та повертаючи людей назад. Читайте, які держави найчастіше висилають іноземців і чому їх не пропускають на кордоні.

Фото: fabrikasimf / Freepik